Еколого-економічні проблеми зберігання жому цукрового буряку традиційним способом

Жом - це обезцукрена бурякова стружка, що виходить з дифузійних апаратів. Кількість свіжого жому (вихід) залежить від типу дифузійних апаратів (від способу вивантаження жому) і становить біля 70% до маси буряків при вмісті сухих речовин 8,3 - 6,5%
 
До складу сухих речовин жому входять насамперед пектинові речовини, клітковина, целюлоза, невелика кількість білків, цукру, мінеральних та інших речовин. Значна кількість речовин засвоюється організмом тварин. 
 
Тому свіжий пресований жом цукрових буряків є цінним високоенергетичним легко перетравним кормом для ВРХ, який має м’який дієтичний вплив на рубцеве травлення, перешкоджає розвитку ацидозів і має приємний смак. Свіжий жом ідеально доповнює корми з високим вмістом протеїнів, оскільки має негативний азотний баланс і здійснює збалансування рівня протеїну в рубці. Крім того, додавання свіжого жому в раціон стимулює частоту пережовування, збільшує надої і підвищує вміст білка в молоці.
 
Основним недоліком свіжого жому як кормового засобу є великий вміст в ньому води. На цукрових заводах жом, що направляється в жомосховище, попередньо віджимають до вмісту 11-14% сухих речовин. Однак при зберіганні жому у відкритих ямах зміст сухих речовин в ньому в результаті випадання атмосферних опадів знижується до 9%.
 
У свіжому вигляді використовується тільки частина жому. Найчастіше на цукрових заводах значну кількість сирого жому складують та зберігають в жомових ямах. Під впливом мікроорганізмів жом в ямах закисає і перетворюється на кислий. При бродінні в жомі зазвичай утворюються кислоти: молочна, масляна та оцтова (найбільше оцтової кислоти). Масляна кислота надає жому особливо неприємний запах. 
 
При зберіганні йдуть не тільки процеси бродіння, а й інші процеси, в результаті яких нерозчинні речовини жому перетворюються в розчинні. Разом з жомового водою розчинені речовини і кислоти йдуть через дренаж. Таким чином, при зберіганні втрачається значна частина сухих речовин жому. За 5 місяців зберігання жом може втратити до 40% сухих 15 веществ. 
 
Також такий спосіб зберігання характеризується неорганізованими та неприємними викидами в атмосферу, а також можливим попаданням дренажних вод в грунт та ризиком забруднення грунтових вод слід визнати абсолютно незадовільним. Окрім того, в більшості випадків на існуючих заводах історично склались такі умови розташування жомових ям по відношенню до житлової забудови, які на сьогоднішній день не відповідають чинному законодавству в частині санітарно-епідеміологічного законодавства.
 
В основному ємність жомосховищ для цукрових заводів розраховані, виходячи з необхідності зберігання в ньому приблизно 20% усієї кількості одержуваного жому (при цьому приймається, що решта відпускається в сирому вигляді під час виробничого сезону). Проте, в зв’язку з тенденцією  нарощування потужності існуючих цукрових заводів, а також падінням попиту з боку населення проблема жомосховищ стає дедалі гострішою і своїми побічними впливами на навколишнє середовище загрожує перетворитись в екологічну катастрофу.  
 
Проблема полягає в тому, що в умовах традиційного зберігання в жомосховищах по причині неможливості збереження якості тривалий час жом розглядається як відходи виробництва при тому, що за умови збереження його харчових цінностей він може виступати високоякісним кормом для серйозного промислового тваринництва протягом року. 
 
Гостра потреба у створенні оптимальної системи зберігання пресованого жому була успішно вирішена у Західній Європі у середині 2000-х. Фактично, відбулася чергова технологічна революція, яка перетворила жом в високоприбутковий продукт, який легко транспортувати, обробляти, вести облік, продавати, і, найголовніше, який можна зберігати протягом цілого року, без втрати якості, під відкритим небом.
 
Якщо не розглядати варіанти переробки жому або сушки по причині доволі високих енерговитрат самим оптимальним і ефективним методом зберігання свіжого жому є технологія зберігання у круглих герметичних тюках (тюкування) або силосування в рукавах. 
 
На сьогоднішній день в країнах Європейського Союзу в рукавах кожного року зберігається більше 1,5 млн. тон жому. Так, зокрема в сусідній Польщі, цей показник становить близько 250 тис. тон.
 
З заводу жом іде з температурою близько 70оС і при цьому він майже стерильний. Плісняві і дрожеві грибки відсутні. Однак жом містить багато колоній термофільних та мезофільних молочнокислих бактерій.  Це означає, що протягом дня теплий (з температурою не менше 40оС) жом необхідно закласти на зберігання зі щільністю не менше 850 кг/м3 та герметично запакувати. Проміжне зберігання жому недопустиме, інакше відбудеться дуже швидкий розпад цукрів, яких в подальшому не буде вистачати для консервування. Для успішного силосування жом має містити в собі 4-5% цукру від сухої речовини. У протилежному випадку доведеться додавати мелясу або консервант. Тривалість силосування має становити не менше 5-6 тижнів, а температура жому в сховищі чи рукаві має понизитися до 20оС. Сховище можна відкривати тільки для використання в годівлі.
 
В Україні вже з 2007 року деякі господарства почали зберігати жом в полімерних рукавах. На сьогоднішній день це спосіб зберігання та консервування є найбільш вдалим та успішним. Однак під час його застосування необхідно дотримуватися ще одного правила, крім вище згаданих. Вміст сухої речовини в жомі має бути 20-24%. І це в певній мірі є проблемою, оскільки технологія зберігання жому в ямах на цукрових заводах передбачала вихід жому з сухою речовиною 14%. І хоча багато цукрових заводів в Україні вже встановили преси для віджиму води, проблема залишається, оскільки одне чи навіть декілька господарств не в змозі вибрати денний вихід жому з заводу з 20% вмістом сухої маси після пресів. Тому виходом з цієї ситуації може бути або додавання до жому висівок чи подрібненої соломи, або тісна співпраця з цукровими заводами, яка б передбачала підлаштування процесу консервування жому під технологічні процеси заводу. Тобто: або господарство має відбирати весь об’єм віджатого жому з місткістю 20-24 % СМ , або кооперуватися з іншими господарствами, або з самим заводом щоб частину віджатого жому заводи використовували для його сушіння.
 
Тюкування є ще одним і схожим методом зберігання свіжого жому (з С.Р.20-30%) з тією різницею, що зберігання здійснюється у круглих герметичних тюках вагою 1-1,1т (щільність ~880кг/м3). Тюкування ще теплого жому дозволяє зберігати його свіжим протягом цілого року, без втрати його якісних характеристик. Тюки з жомом легко транспортувати і обробляти, вони можуть зберігатися на будь-якому зручному майданчику, укладеними до 4 поверхів. Кожний тюк може мати свою етикетку з основними даними, що значно спрощує облік і продаж.
 
Відома австрійська компанія GÖWEIL Maschinenbau GmbHу 2005 році запустила у серійне виробництво унікальну машину LT-Mas, яка втілила в собі ключові побажання виробників цукру і стала реальним, прибутковим рішенням проблеми зберігання та обробки свіжого пресованого жому.
 
LT-Master працює у автоматичному режимі від валу відбору потужності трактора або від електричного приводу. Середня продуктивність LT-Master – 50т/год (1200т/добу), цілком задовольняє потреби кожного цукрового заводу і докорінно змінює концепцію продажу жому. Більше не потрібно намагатися позбутися від насипного жому, який швидко псується. 
 
Ці технології зберігання жому дають можливість перетворити відходи виробництва, зберігання яких носить екологічно небезпечний характер у високоякісний продукт який здатен приносити прибутки та надають цукровому заводу можливість самому визначати економічно обґрунтовану ціну на жом та формувати ринок жому у своєму регіон. Класичний випадок економічного та екологічного симбіозу.
 
Вадим Гончарук, ПП «Інтер-Еко». При підготовці статті використовувались матеріали з відкритих джерел. 
Повернутись